- привідця
- -- привідця (385) < польськ. przewódca — вожак [MО,V]
Толковый украинский словарь. 2014.
привідця
Смотреть что такое "привідця" в других словарях:
привідця — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
привідця — рідко приво/дця, і, ч., розм. Те саме, що привідець … Український тлумачний словник
привідець — рідко приво/дець, дця, ч., розм. 1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого небудь; винуватець. || Організатор чого небудь. 2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний… … Український тлумачний словник
приводця — див. привідця … Український тлумачний словник
